софія київська фото

Ачкасова В. Н., Тоцька ¶. Ф. Софйський заповдник у Кив : Фотопутвник. К. : Мистецтво, 1986. 223с. : л.

Собор зберга художнй спадок клькох поколнь. У XVII XVIII ст. У примщення давнх вдкритих галерей вбудован каплиця митрополита Петра Могили та капела гетьмана ¶вана Мазепи. Чудовими творами у стил бароко  мдн позолочен двер початку XVIII ст. та рзьблений позолочений коностас (1747 р.).

Цнною релквю собору  мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, в якому покояться останки князя. Саркофаг вагою 6 т оздоблений пишним рзьбленням.

У собор збергся великий цикл знаменитих свтських фресок. На стнах центрально нави зображено парадний вихд см  Володимира Великого цей княжий груповий портрет символзу хрещення Рус. У сходових вежах, що ведуть на княж хори, розмщено трумфальний палацовий цикл фресок. Вн розповда про укладення династичного шлюбу князя Володимира  взантйсько принцеси Анни наприкнц Х ст., який поклав початок хрещенню Рус.

Софя зберга найбльший у свт ансамбль ункальних мозак  фресок першо чверт Х¶ ст. 260 м кв. мозак та 3000 м кв. фресок. Особливу цннсть становлять мозаки, як прикрашають головн частини храму центральну баню  головний ввтар. Тут зображен основн персонаж християнського вровчення. Вони розташован у суворому порядку, згдно з небесною рархю . Ус мозаки виконан на сяючому золотому тл. ·м притаманн вишуканий малюнок, багатство барв, яскравсть  насиченсть тонв. Усього палтра мозак налчу 177 вдтнкв кольорв. На склепнн головного ввтаря славетний мозачний образ Богоматер Оранти, руки яко здйнят в молитв. Вками  шанували як Нерушиму Стну Кива ґрусалиму земл Русько. Вона  символом вчност Кива духовного осердя й столиц Рус-Украни.

Софя свдок  безпосереднй учасник життя Кива протягом багатьох сторч. Вона пережила навалу монголо-татарсько орди у грзному 1240 р., пероди занепаду  вдродження мста у XIV XVI ст., бачила польсько-литовських феодалв у XVII ст.

Тут вдбувалися  найвидатнш под у становленн укрансько державност. На початку ХХ ст. на Софйському майдан проголошувались Унверсали Центрально Ради Укрансько держави 1917 1918 рр. Тут у 1991 р. Всеукранським народним вче пдтримано Акт про державну незалежнсть Украни.

Упродовж сторч Софя Кивська була головною святинею Рус-Украни. Собор, як головний храм держави, вдгравав роль духовного, полтичного та культурного центру. Пд склепннями Свято Соф вдбувалися урочист посадження на великокняжий престол, церковн собори, прийоми послв, укладання полтичних угод. При собор велося лтописання  була створена перша вдома на Рус бблотека.

Давньоруськ написи-графт на фресках храму, що мстять дати 1022, 1033 та 1036 рр., пдтверджують заснування Соф Володимиром хрестителем Рус. Присвячений Премудрост Божй, собор, за задумом творцв, мав утверджувати на Рус християнство.

Заснування собору згадуться в лтописах як пд 1017, так  пд 1037 роками. Будвничим Свято Соф лтописц називають великого Кивського князя Ярослава Мудрого. Джерела свдчать, що в цй справ Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Собор свято Соф, Софя Кивська або Софйський Собор - християнський собор в центр Кива, пам'ятка укрансько архтектури  монументального живопису XVII XVIII столть, одна з небагатьох уцллих споруд часв Кивсько Рус. Одна з найголовнших християнських святинь Схдно ґвропи, сторичний центр Кивсько митропол. Знаходиться на територ Софйського монастиря i  складовою Нацональнoгo заповдникa «Софя Кивська».

 поста далеке минуле...

гомнливе сьогодення, вки розступаються,

Десь поза стнами залишаться

хто переступа порг славетно Соф Кивсько.

Дивне вдчуття охоплю кожного,

Вртуальна виставка

Вртуальна виставка

Гощанська централзована система публчно-шкльних бблотек

Гощанська централзована система публчно-шкльних бблотек